На основі цілісного ретроспективного аналізу психолого-педагогічної спадщини та діяльності Г. Ващенка узагальнено його ідеї про патріотичне виховання українців як мету національної педагогіки, що розглядалася ним у поєднанні здобутків європейської філософсько-педагогічної думки й української народної педагогіки. Домінантами національного виховання Г. Ващенко вважав релігійно-духовне начало (Бог) та патріотизм (Україна) як інтегрований вияв особистісної суті українця. Визначено п'ять основних етапів розвитку поглядів Г. Ващенка на національне питання та проблему виховання патріотизму. Встановлено, що провідними чинниками у вихованні патріота-державника вчений вважав формування волі та характеру в поєднанні з доцільно організованим фізичним розвитком (тіловихованням). Представлено аналіз трансформації суспільно-морального принципу патріотизму у вітчизняній педагогічній думці, починаючи з кінця XIX ст. і до початку XXI ст., а також тлумачення поняття "патріот-державник".

• Головчук Світлана Юріївна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"