Вперше в Україні комплексно досліджено теоретичні проблеми кримінальної відповідальності за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини, передбачену ст. 149 КК України у редакції 2006 р. Досліджено історію виникнення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми та сформульовано поняття "торгівля людьми" з урахуванням положень як міжнародного, так і національного законодавства. Доведено певну недосконалість кримінального законодавства деяких зарубіжних країн і необхідність внесення змін до законодавства України стосовно протидії торгівлі людьми. Аналізуючи об'єктивні ознаки торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини, розглянуто об'єкт злочину за "п'ятиступінчатою" класифікацією: загальний, міжродовий, родовий, видовий та безпосередній об'єкти злочину, а також виявляє особливості безпосереднього об'єкта такого злочину. Визначено поняття "торгівлі людьми", "іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина", "вербування людини", "переміщення людини", "переховування людини", "передача або одержання людини". Розкрито зміст способів вчинення злочину та моменту закінчення кожної із дій, які входять до об'єктивної сторони торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини. Уточнено ознаки суб'єкта злочину. Зміст суб'єктивної сторони складу злочину торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини розкрито з обов'язковою метою такого злочину - експлуатацією в кожній з її форм. Досліджено кваліфікуючі й особливо кваліфікуючі ознаки злочину. Висловлено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, зокрема, редакція ст. 149 КК України, а також запропоновано редакцію статті про примусову працю або примусове надання послуг.

• Іскров Костянтин Михайлович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"