З позицій сучасної філософської методології відносно повно відтворено цілісну картину діяльності інтернатних закладів освіти України, де інтернатний заклад є поняттям, що охоплює собою систему нововведень, які істотно змінюють результати освітнього процесу. З'ясовано, що це державний заклад, який забезпечує утримання, розвиток, виховання та навчання дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування, а також дітей, які мають вади у розвитку та поведінці. Розкрито історичні та соціально-педагогічні передумови виникнення інтернатних закладів освіти, розглянуто організаційно-педагогічні проблеми, визначено етапи їх становлення та розвитку. Доведено, що на всіх етапах розвитку суспільства основною причиною виникнення інтернатних закладів для соціально незахищених дітей були соціально-економічні умови. Охарактеризовано всі типи інтернатних закладів освіти (дитячих будинків, шкіл-інтернатів тощо), проаналізовано зміст, особливості організації навчально-виховного процесу, основні напрями лікувально-реабілітаційної роботи та соціального захисту дітей, кадрове забезпечення, управлінська діяльність. Вивчення історичного досвіду дозволяє визначити тенденції та перспективи розвитку інтернатних закладів різних типів за сучасних умов. Доведено, що управління навчально-виховним процесом у закладах інтернатного типу забезпечує ефективну гармонійну взаємодію керівники - вихованці - суспільство та базується на оволодінні керівником професійно-управлінською компетентністю.

• Покась Віталій Петрович (1957–2017) (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"