Проаналізовано процеси, що відбувалися в українській художній культурі впродовж XX ст. і знайшли відображення й оцінювання в художній критиці. Визначено поняття досліджуваного предмету, функцію та специфіку художньої критики у системі художньої культури як специфічної галузі мистецтвознавства. Розглянуто провідні тенденції критики на кожному з етапів її розвитку: початок XX ст. - період формування її ідейно-естетичних засад, 1917 р. до середини 1930-х рр. - період формування нових напрямів у мистецтві, середина 1930-х -1950-ті рр. - період сталінського тоталітаризму, 1960-ті - перша половина 1980-х рр. і друга половина 1980-х - 1990-ті рр. - період "відлиги" та демократичного розвитку. Розкрито основні здобутки та втрати вітчизняної художньої культури. Увагу приділено розкриттю суті компартійної політики у галузі мистецтва, що мала негативний вплив на свободу творчості та критичної думки, обмеженої методом соцреалізму. Наголошено на впливі соціально-політичних обставин на позицію критики в оцінюванні художніх напрямів. Розглянуто питання щодо моральної відповідальності критика за наслідки своєї діяльності.

• Криволапов Михайло Олександрович ()

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"