Розроблено модель управління сільськими територіями з використанням тимчасових управлінських самокерованих цільових колективів. Запропоновано концепцію кооперативу з неакціонерною формою власності й обмежувальною часткою найманої праці як найбільш оптимальної системної форми організації соціально-економічних об'єктів сільських територій. Обгрунтовано системно-функціональну модель управління соціально-економічним розвитком сільських територій, яка через залучення достатнього набору управлінських параметрів дозволяє досягти високого рівня формалізації зазначеного процесу управління та поглибити його концептуальну базу, що, у свою чергу, допоможе вдосконалити конкретні напрями оптимізації розвитку сільських територій. Удосконалено теоретичні засади організації міжсуб'єктних господарських відносин, взаємовідносин органів управління з суб'єктами господарювання у процесі організацїі та розвитку сільських територій на основі ідеї координації такої діяльності, а також скорочення проміжних процесуальних ланок і механізмів. Запропоновано напрями державного регулювання соціально-економічного розвитку сільських територій, які набувають інноваційної ефективності завдяки обгрунтуванню оптимальних механізмів реалізації управлінських рішень для адміністративних районів з різним індексом людського розвитку, депресивності сільських територій.

• Кубіцький Юрій Сергійович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"