Показано, що переважна активація м'язів, котрі є агоністами для певного напрямку, як правило, супроводжувалась коактивацією м'язів-антагоністів. Моторні задачі, для яких напрям генерації зусилля відносно обох суглобів співпадає, реалізувались у більш простих програмах у порівнянні з розвитком ізометричних зусиль у секторах їх "неспівпадаючих" орієнтацій. У порівнянні з ізотонічними рухами динамічні компоненти ЕМГ за ізометричних скорочень м'язів були незначними, вони з'являлися тільки тоді, коли швидкість періоду наростання зусилля підвищувалась до 0,12 - 0,25 с. За допомогою побудови діаграм інтенсивності ЕМГ активності встановлено сектори переважної активності окремих груп м'язів. Встановлено, що форма таких секторів активності м'язів більш суттєво залежала від орієнтації вектора зусилля у порівнянні зі зміною положення сегментів руки. Перевірялася гіпотеза суперпозиції центральних моторних команд (ЦМК) у задачах сумації векторів сили. Експерименти з порівняння трьох векторів сили, один з яких (результуюче зусилля) є векторною сумою двох інших (складові зусилля), показали, що ЕМГ-активність м'язів під час реалізації результуючого зусилля у більшості випадків досить задовільно описувалися сумою відповідних ЕМГ складових зусиль. Суперпозиція ЦМК спостерігалася за генерації у "співпадаючих" та у "неспівпадаючих" напрямках вектора зусилля.

• Верещака Інна Вікторівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"