Проведено комплексне наукове дослідження толоки та супряги як основних форм трудової сусідської взаємодопомоги у громадському та виробничому побуті селян усього Південно-Західного історико-етнографічного регіону України. До наукового обігу введено інформацію польових етнографічних матеріалів з різних українських етнічних земель, а також відомості з архівних джерел, що дозволило грунтовно проаналізувати різноманітні аспекти таких видів взаємодопомоги, як толока та супряга, науково висвітлити історичні причини та умови появи цих звичаїв у громадському побуті українців, їх варіантні види в районах і підрайонах досліджуваного регіону в ХІХ - ХХІ ст. Виокремлено первісну семантику головних обрядів звичаю толоки, зокрема, його ритуального етапу (урочисте частування толочан і забава після закінчення роботи). На прикладі усього спектру гуртових робіт розкрито зміст і первісне семантичне навантаження обряду "віхи", у цьому контексті обгрунтовано думку про безпосередній зв'язок обжинкового вінка з культом покійних предків. Встановлено зв'язок весняного календарного обряду "полоскозуб" зі супрягою. Простежено зміну семантики терміна "толока", висловлено й обгрунтовано припущення щодо його етимології. Досліджено генетичні джерела звичаїв трудової сусідської взаємодопомоги та зміни у їх побутуванні впродовж усієї етнічної історії українського народу. На прикладі трудової сусідської взаємодопомоги здійснено етнопсихологічну характеристику українців, яка дозволяє спростувати стереотип про властивий їм надмірний індивідуалізм.

• Тарнавський Роман Богданович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"