Досліджено роль феномену життєдіяльності особистості в сучасному соціоекологічному аналізі. Показано необхідність грунтовної розробки проблем соціальної екології в ракурсі екорозвитку. Виявлено загальні закономірності розвитку таких систем, вказано на взаємозв'язок прогресивного та регресивного в природі та суспільстві, здійснено аналіз умов і фактів прискорення їх кооперативного, синергетичного, прогресивного розвитку як унікального процесу самоорганізації матерії. Розглянуто різні погляди щодо джерел сучасного вульгарно антропоцентристського відношення людини та суспільства до природи, сучасні екофілософські концепції. Розроблено основні положення стратегії екобезпечного розвитку, яка формується в екологічній свідомості, та представлено інші соціокультурні механізми оптимізації процесу формування екосвідомості: екологічне виховання, екологічна освіта та формування екологічної культури соціуму. Виходячи з принципу життєдіяльності аналізується феномен екологічної культури, розкривається механізм формування та функціонування етичних імперативів в екологічній культурі особистості. Виокремлено принципи та категорії екологічно безпечного розвитку. Виявлено концептуальні підвалини та здобутки, на основі яких Україна розпочала трансформацію політики та права у сфері забезпечення прав громадян на адекватне для життя людини середовище. Простежено формування висхідних базових пріоритетів політики еколобезпечного розвитку.

• Акопян Валерій Григорович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"