На підставі проведення біохімічних і морфологічних досліджень поглиблено існуючі уявлення про патогенез парацетамолового ураження печінки, з'ясовано стан жовчовидільної та знешкоджувальної її функцій. Вперше в динаміці (протягом 10-ти днів) досліджено метаболічні порушення в організмі тварин, уражених парацетамолом. Встановлено, що парацетамол 1 в дозі 250 мг/кг активує процеси ліпопероксидації й окиснювальної модифікації білків, пригнічує активність антиоксидантної системи в крові та печінці щурів, збільшує проникність мембран гепатоцитів, порушує жовчовидільну та детоксикаційну функцій печінки, що ускладнюється розвитком ендогенної інтоксикації. Доведено, що парацетамол у зазначеній дозі викликає некротично-дистрофічні зміни та розлади мікроциркуляції в паренхімі печінки та слизовій оболонці шлунка. Одержані дані дозволили вперше запропонувати патогенетичну схему розвитку порушень в ураженому парацетамолом організмі, а також виявити ланки, які можна відкоригувати для зменшення ступеня пошкодження печінки. Вперше на моделі парацетамолового ураження печінки доведено коригувальний вплив екстракту з надземної частини хрону звичайного, який полягає у зменшенні активності вільнорадикального окиснення, покращанні стану антиоксидантної системи, жовчовидільної та детоксикаційної функцій печінки щурів. Доведення гепатопротекторних і мембраностабілізувальних властивостей екстракту з надземної частини хрону в експерименті in vivo дозволяє пропонувати використання цього коригувального чинника для подальшого дослідження з метою введення його в практичну медицину.

• Вашкеба-Бітлер Евеліна Михайлівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"