Досліджено постнекласичний дискурс соціальної раціональності, яку розглянуто у двох зрізах: в динаміці та статиці. Динамічний аспект розвитку соціальної раціональності пов'язується з вивченням особливостей класичної, некласичної та постнекласичної раціональності в історичному розвитку, намагання відтворити логіку розвитку соціальної раціональності відповідно до поставлених в кожну історичну епоху цілей та вироблених для їх досягнення засобів. Статичний аспект соціальної раціональності розглянуто як синтез дискурс-позицій: соціальної дії, відмови від гранднаративів, аксіологічних пріоритетів, соціосинергетики, соціального управління, комунікативної раціональності. Окреслюючи постнекласичні візії проблеми єдності розуму, детально висвітлено постнекласичний варіант даного питання в межах тоталлогічного, інтервального, холістичного, монадологічного, психонетичного, габітуального підходів. Стверджується думка про те, що модусом раціональності в постнекласичну добу є мудрість.

• Додонова Віра Іванівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"