Досліджено історичну динаміку соціокультурних функцій українського хорового мистецтва. Проведено систематизацію функцій з орієнтацією на їх роль у визріванні етнічного самоусвідомлення. Вирізнено наступні функційні групи: есенціальну, що започаткувала культурогенез хорового мистецтва, принагідну, що включила супровідні до есенціальних функції, іманентно-трансцендентну, здавна притаманну національному хоровому мистецтву. Простежено кореляцію есенціальних функцій з українською ментальністю, зокрема народною релігійністю, кордоцентризмом, традиціоналізмом. На прикладах Східної Галичини та Наддніпрянщини досліджено регіональні особливості формування й онтології функцій, що проявилися у світській організаційно-хоровій діяльності (з другої половини XIX ст. до встановлення тоталітарного режиму). Вказано на відмінності, зумовлені історико-політичними обставинами, а також відносинами організаторсько-хорових структур з владою. Констатовано занепад і викривлення природного вектору розвитку української хорової справи в СРСР та її відродження та розквіт у незалежній Україні. Висвітлено специфіку дії системи хорових функцій у північноамериканській та західноєвропейській діаспорі.

• Синкевич Наталія Тадеївна (культурологія)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"