Проведено комплексне дослідження феномену державотворення та його основних інтерпретацій в філософії Давнього Китаю, що дозволило по-новому осмислити класичну модель висвітлення соціально-політичних питань у межах протиставлення західної та східної філософських традицій, розкрити нові аспекти складного процесу формування та розвитку східної філософії загалом. Проведено комплексний аналіз історико-філософської еволюції ідей та концепцій, що вплинули на виникнення, становлення та генезис єдиної державної ідеології Давнього Китаю. Встановлено, що виникненню єдиної державної ідеології Давнього Китаю на основі конфуціанства сприяло вчення Конфуція про основоположне значення освіти та виховання для існування держави. Відповідно, всі положення конфуціанства щодо розбудови й існування держави, які традиційно розглядались як основоположні (етико-соціальне вчення Конфуція), виступають похідними та вторинними щодо його вчення про освіту та виховання. Проаналізовано принципи філософії моїзму та легізму, що висувались як основоположні для завдань побудови й існування держави. Зокрема, моїстське вчення про всезагальну любов і всезагальну користь, що базувались на особливому, принципово відмінному від конфуціанського витлумаченні сутності та волі Неба. Та легістське вчення про державотворення на основі всезагальної первинності закону, що спиралось на три основні принципи, викладені у філософії Шан Яна, а саме - послаблення родової знаті, ведення війни та підтримки землеробства.

• Бойченко Олександр Іванович (філософські науки)
• Бойченко Олег Ігорович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"