Проаналізувавши погляди науковців, зазначено, що вони схожі між собою, особливо в контексті описання категорії "маргінальна поведінка особи". Однак, описання даного виду правомірної поведінки на термінологічному рівні і завершується. Тобто характеристика ознак, складу, видів, причин і наслідків маргінальної поведінки як виду правомірної поведінки особи у науковій літературі відсутні. Під маргінальною поведінкою особи слід розуміти такий вид правомірної поведінки, що зумовлена об'єктивною дійсністю, низьким рівнем правової культури та правової свідомості особи, протікає у формі внутрішньо особистісного конфлікту, виражається у нехтуванні суспільними цінностями, враховує лише власні амбіції й інтереси, полягає у дотриманні правових заборон і виконанні обов'язків через небажання нести відповідальність. Маргінальна поведінка особи може бути класифікована за багатьма ознаками та критеріями: за сферою суспільних відносин: соціальна; економічна, політична, психічна; залежно від суб'єкта: маргінальна поведінка особи, маргінальна поведінка колективу; з точки зору аналізу психічних чинників: асоціальна; аморальна; щодо зворотної реакції на дію механізму правового регулювання: добровільна, примусова; за формою прояву: активна, звичайна та пасивна; за критерієм її стабільності: постійна, ситуативна; залежно від потреб, які задовольняються: соціально-орієнтована, особистісно-орієнтована, егоїстично-орієнтована. Охарактеризовано складові елементи маргінальної поведінки особи, проаналізовано її причини та наслідки. Розкрито напрями профілактики маргінальної поведінки населення України та

працівників міліції України. Широкий перелік використаних методів дослідження маргінальної поведінки особи дозволив уникнути однобічності та небажаних елементів суб'єктивізму.

• Зубко Георгій Юрійович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"