Визначено методом кількісної рентгенографи, що щільність поліамідного фіксатора з часом не змінюється і складає від 121,84 ± 22,8 HU до 132,4 ± 25,8 HU, доведено відсутність патологічних утворень та негативного впливу на фізіологічну кісткову регенерацію полімерних матеріалів ПГ та П-12 та продуктів їх біодеградації у віддалені терміни після полімероостеосинтезу. У хворих після остеосинтезу переломів фіксаторами, виготовленими з полімерних матеріалів, у віддалені терміни відмічалося покращання рівня якості життя в порівнянні з контрольною групою після пошкоджень верхньої кінцівки на 6,88 бали, нижньої кінцівки на 7,94 бали згідно тестових систем DASH і LEFS. Розроблений алгоритм застосування полімерних матеріалів для остеосинтезу переломів дозволяє одержати добрі результати після остеосинтезу фіксаторами з ПГ у 92,6 % оперованих і задовільні - у 7,4 % в терміни 20 - 27 років після операції, а за застосування фіксаторів з П-12 добрі і задовільні результати у 88,9 % випадків в терміни 30 - 40 років після оперативного втручання. Одержані в ході дослідження нові дані доводять безпечність і переваги фіксаторів з поліаміду-12 та полігліколіду для остеосинтезу та дозволяють рекомендувати їх до широкого практичного застосування, як альтернативу металевим.

• Дудко Олексій Геннадійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"