Виявлено, що берлінський міський діалект (БМД) є формою існування національної мови, яка посідає проміжну позицію між діалектом, розмовною та літературною мовою. В історії БМД виокремлено три періоди: нижньо-, верхньонімецький та новітній. Діалект м. Берлін зазнає впливу німецької літературної мови та власне діалекту, що зумовлює його плюралістичну природу та сприяє нівелюванню діалекту. Комунікативний простір БМД становить єдність природного та штучного континуумів. Штучний континуум БМД характеризується паралельним вживанням реліктових форм нижньонімецького діалекту, власних форм, розмовних форм і стандартних форм на всіх рівнях мовної системи. Лінгвопрагматичне дослідження БМД дозволяє виокремити два основні типи дискурсу: позитивний (мовленнєві акти згоди, схвалення, визнання, захоплення, заспокоєння, задоволеності) і домінантний негативний (мовленнєві акти несхвалення, заперечення, обурення, погрози). БМД є засобом оцінювання навколишніх подій та збереження національно-культурної ідентичності мовця. Домінантність негативного дискурсу посилює його функцію негативної об'єктивації світу.

• Квіренко Людмила Олексіївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"