Проведено порівняльний аналіз морфологічних змін, проліферативної активності та здатності до диференціювання за остеогенним шляхом періостальних, ендостальних і кістково-мозкових клітинних джерел остеорепарації. Встановлено, що на перебіг процесу остеорепарації значно впливає інтенсивність травмуючого агента. З'ясовано, що у разі травм низької інтенсивності відбуваються незначні морфофункціональні зміни основних джерел остеорепарації, створюючи умови для формування специфічного кісткового регенерату - спостерігається реституція кісткової тканини. У разі травм високої інтенсивності клітинні джерела остеорепарації зазнають серйозних морфофункціональних змін, у результаті чого кісткова тканина за даного виду травми має обмежений потенціал до регенерації через недостатність клітинних попередників, а кістковий дефект заповнюється неспецифічною рубцевою тканиною, тобто спостерігається неповна репарація - субституція кісткової тканини. Зазначено, що вирішенням даної проблеми може бути трансплантація мікс-культур клітин періосту та мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку у зону ушкодження з метою оптимізації процесу остеорепарації.

• Буше Вікторія Валеріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"