Розглянуто феномен виходу за межі людського існування на основі матеріалів західноєвропейського й японського екзистенціалізму. Досліджено особливості розуміння екстатичності представниками даної філософії. Визначено, що для обох варіантів екзистенціалізму особистісне існування реалізується в екстатичності, коли самість переступає себе, виходить за свої межі. Визначено певні розбіжності в японському та західноєвропейському розумінні екстатичності, обумовлені специфікою світосприйняття та традицією філософування на Сході та на Заході, такі як розуміння Бога, буття та небуття, ставлення до смерті, самосвідомості тощо. Подано пояснення, чому предметом, що має бути покладений в основу порівняння феномена екстатичності в концепціях західноєвропейських та японських екзистенціалістів має виступити проблема Ніщо або Порожнечі, яка є центральною для обох традицій. Виявлено, що вихід людини за межі свого існування можна сприймати як такий, що має певний напрямок, а відтак і характер екстатичності у концепціях західноєвропейських та японських екзистенціалістів має певну спрямованість, що виступає основою для побудови типології екстатичності. З'ясовано, що визначальними рисами екстатичності в західноєвропейській та японській екзистенційній філософії є важливість поєднання розумового зусилля із вольовим напруженням, авторитет особистого внутрішнього людського досвіду, акцентуація стану Ніщо, до якого потрапляє душа, що прагне вийти за свої межі.

• Васик Ганна Володимирівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"