Увагу приділено вивченню дефляції поверхні хвостосховищ видобувних і переробних підприємств з метою розроблення комплексного методу пилопригнічення екополютантів хвостосховищ, заснованого на застосуванні екологічно безпечних технологій і спрямованого на захист і покращання техногенно-порушених екосистем. Вперше встановлено параметри дефляції за різними фракціями гранулометричного складу шламу хвостосховищ і математичну залежність інтенсивності дефляції від швидкості вітру для кліматично-метеорологічних умов. Здійснено прогнозування пилового забруднення приземного шару атмосферного повітря на прилеглій території. Розроблений комплексний метод пилопригнічення запропоновано застосовувати в процесі рекультивації кар'єрів, після розкривних робіт хвостосховищ і териконів. Показано, що використання комплексного методу забезпечує запобігання дефляції техногенних поверхонь, стійкість покриття до дії токсичного середовища хвостосховищ (рН 10 - 12) та метеорологічних умов, її довговічність, а також не вносять додаткового антропогенного навантаження на екосистему та населення. Вирішено завдання повторного розкриття хвостосховища для вторинного використання шламів з подальшим відновленням покриття. Розроблено технологію використання комплексного методу пилопригнічення на хвостосховищах, де враховано вимоги відносно надійності її експлуатації та можливості вторинного використання червоних шламів.

• Огородник Анна Миколаївна (національна безпека)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"