Вперше в українському літературознавстві комплексно досліджується художній дискурс Гарлемського ренесансу та його співвіднесеність з формуванням нової негритянської ідентичності. Запропоновано концепцію конструювання расової колективної самості афроамериканців, що узагальнює та розвиває вчення Б. Андерсона про "уявлені спільноти". У процесі дослідження увиразнено та прописано способи маніфестації расової ідентичності чорношкірих у текстах афроамериканських письменників. Спадщина Гарлемського ренесансу потрактовується в контексті сучасних теорій раси й ідентичності, а також новітніх концепцій розвитку літератури чорношкірих американців. Вперше інтерпретацію набутків негритянських письменників початку XX ст. здійснено з використанням літературознавчих практик Ревізії та Сигніфікації, що були сформульовані Г. Л. Гейтсом-молодшим. Доробок митців Гарлемського ренесансу досліджено в контексті загального розвитку літератури США. Негритянську літературу початку XX ст. розглянуто як складову модерністської матриці, при цьому наголос зроблено на її самостійності, самобутності та повноцінності. Підкреслено художню своєрідність літератури Гарлемського ренесансу, породжену сполученням двох культурних традицій - негритянської й євро-американської.

• Шимчишин Марія Мирославівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"