Вперше проведено системне теоретико-експериментальне дослідження генези та психологічних закономірностей статеворольової ідентифікації особистості у період дорослішання. Запропоновано й апробовано багаторівневу структурно-функціональну модель гендерної ідентичності особистості на різних вікових етапах її розвитку. Обгрунтовано особистісно-егалітарний підхід як базовий щодо вивчення розвитку гендерної ідентичності, розроблено вихідні положення (соціалізація-індивідуалізація, персоналізація) розвитку гендерного образу Я. Проаналізовано психологічні механізми (самокатегоризацію, саморефлексію, саморегуляцію) диференціації й інтеграції статеворольової поведінки, їх зміст і форми (дихотомічну, амбівалентну, андрогінну) у системі патріархальних та егалітарних орієнтацій. Виявлено характер міжстатевих взаємин представників обох статей на основі рівності-нерівності, домінування-підлеглості шляхом наративу. Обгрунтовано критерії (домінаторність, ситуативність, паритетність) гендерної ідентичності у контексті складових (когнітивної, емоційної та поведінкової) як мотиваційного "ядра" реального та ідеального Я чоловіків і жінок. Визначено психодіагностичний інструментарій вивчення гендерної ідентичності як показника вибору статеворольової поведінки особистості, виявлено вікову динаміку та специфіку розвитку гендерної ідентичності особистості у період її дорослішання як міри інтеграції "чоловічого" та "жіночого". Показано стереотипізованість педагогічних настановлень дорослих (батьків, вихователів і вчителів) та шляхи її подолання як умови вільного статеворольового самовизначення дітей та юнацтва.

• Кікінежді Оксана Михайлівна (1956–) (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"