Увагу приділено дослідженню паралінгвістичної ситуації, характерної для російського суспільства XIX ст., відображеної в прозі А. П. Чехова. Досліджено невербальну комунікацію, виявлено витоки її формування, розкрито теоретичні основи вивчення парамовних явищ у художньому тексті. Наведено конкретні методи дослідження номінації жестів, результати їх використання, розкрито структуру плану вираження паралінгвістичних одиниць. Проведено опис вербалізації жестів чеховських персонажів у екстралінгвістичному контексті, та її лінгвістичний аналіз. Описано кінетичні та фонаційні засоби, виділено окремі види (жести, мімічні, інтонаційні). Вивчено особливості семіотичної системи, що дозволило розглядати жести як знаки, основними складовими яких є план змісту та план вираження. В результаті аналізу номінації знаків виявлено, що завдяки авторській деталі паралінгвістичний засіб наділяється значущістю. Показано, що кожна з парадигм, складена з маніфестацій жестів, входить у семіотичну систему та знаходиться в синтагматичних і парадигматичних відношеннях. Охарактеризовано співвідносини вербальних і невербальних компонентів за допомогою визначення істинного стану комуніканта, виділено конгруентні та неконгруентні висловлювання.

• Піщанська Катерина Вікторівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"