Вперше проаналізовано й узагальнено питання становлення та розвитку вітчизняної теорії та практики духовно-морального виховання учнів загальноосвітніх закладів у визначених хронологічних межах. Висвітлено історико-культурні корені духовно-морального виховання дітей у часи Київської Русі та в епоху українського козацтва, суспільно-політичні події, створення мережі державних закладів загальної освіти в XVIII ст., нормативне забезпечення загальної освіти в першій половині XIX ст. Розглянуто положення, правила, рекомендації щодо організації навчання та виховання в XVIII і впродовж першої половини XIX ст. Сутність духовно-морального виховання визначено як церковно-православний, державний пріоритет та елемент раціонального буття людини. Науково обгрунтовано послідовні етапи розвитку теоретичних засад духовно-морального виховання (кінець 1840-х - 1863 pp., 1864 - 1898 pp., 1899 - 1917 рр.). Узагальнено практику духовно-морального виховання учнів загальноосвітніх закладів України на прикладі змісту навчальних предметів, характеристики форм, методів і засобів духовно-морального виховання, вимог до вчителя як взірця в духовно-моральному зростанні учнів. Розкрито форми спільної роботи шкіл, громадських, церковних установ і родини для вирішення завдань духовно-морального виховання дітей.

• Ворожбіт Вікторія Вікторівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"