Обгрунтовано клініко-патогенетичний раціональні підходи до підвищення ефективності лікування та медичної реабілітації хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) у поєднанні з пептичної виразки (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК). Проведено комплексне клінічне, інструментальне, лабораторне дослідження (дослідження центральної гемодинаміки, мікроциркуляції та стану мікроциркуляторного русла (МЦР), клініко-функціональні тести судиннотромбоцитарної ланки гемостазу, біохімічне, імунологічне, імуноферментне). Визначено особливості центральної гемодинаміки, мікрогемоциркуляторних змін та функціонального стану судиннотромбоцитарної ланки первинного гемостазу, антиокиснювальної спроможності крові, характер змін метаболізму оксиду азоту, умов формування синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації, ролі циркулюючих імунних комплексів та вмісту цитокінів. З'ясовано взаємозв'язки між станом МЦР та гемостазрегулювальною функцією ендотелію, показниками перекисного окиснення ліпідів, метаболітами оксиду азоту. З'ясовано роль ендогенної метаболічної інтоксикації, характеру змін циркулюючих імунних комплексів та про- /протизапальних цитокінів у формуванні комор бідної патології. Патогенетично обгрунтована доцільність використання в лікуванні хворих на ГХ, поєднаної з ПВ ДПК комбінації тівортину аспартату та селену активного, а у медичній реабілітації - цитраргініну в комбінації із селеном активним.

• Козленко Тетяна Василівна (економічні науки)
• Козленко Тетяна Вікторівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"