Вперше досліджено показники вегетативної дисфункції у разі невропатії лицьового нерва (НЛН) у дітей і підлітків у процесі лікування у взаємозв'язку з клінічною тяжкістю захворювання. У 88,98 % хворих з НЛН за індексом Кердо встановлено симпатикотонію, а у 2,54 % - парасимпатикотонію. У всіх випадках зростання індексу Кердо (13,6 % пацієнтів) перебіг цієї хвороби носив затяжний характер. Розвиток вегетативної дисфункції також підтверджено за опитувальником Вейна (34,6 ± 0,41 бала). Згідно з даними часових параметрів варіабельності серцевого ритму встановлено достовірне зростання тонусу симпатичної нервової системи за показником Am{\dn\fs8 0} (р < 0,05), зниження тонусу парасимпатичної нервової системи за показником RMSSD (р < 0,05), зростання показника індексу напруження (ІН) у 2,03 раза (р < 0,05) та співвідношення ІН2/ІН1 у 1,57 раза (р < 0,05), що свідчить про напруження регуляторних механізмів і підвищення реактивності вегетативної нервової системи, а результати спектрального аналізу вказують на надмірну її реакцію і недостатню активність повільної та надповільної регуляції, яка пов'язана з недостатніми впливами надсегментарних відділів симпатичної ланки вегетативної регуляції та вазомоторного центру. Встановлено зв’язок між ступенем дисфункції системи лицьовий нерв - мімічні м'язи за шкалою House-Brackmann та вираженістю вегетативної дисфункції.

• Ліскевич Ірина Ігорівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"