Проаналізовано становлення понять естетичної царини в теоретичних роботах українських художників-авангардистів першої третини XX ст. Виявлено особливості формування базових понять теоретичної спадщини К. Малевича ("естетичне", "світло", "безпредметність", "художній образ", "естетична ідеологія"), розглянуто діалектичний характер їх розвитку, а також семіотичну природу естетичної думки О. Архипенка, О. Богомазова, Д. Бурлюка, В. Пальмова, їх інтерес до процесу функціонування семіозису, розуміння тексту як багаторівневого ієрархічного цілого, дослідження природи іконічного знаку та проблеми художньої риторики. Розкрито зв'язок основних концептів теоретиків українського авангарду з головними ідеями семіотиків другої половини XX ст. (У. Еко, Р. Барт, К. Леві-Строс, Я. Мукаржовський, Ю. Лотман, Е. Бенвеніст). Доведено евристичний потенціал концепту "естетичний дискурс" як ефективного інструменту процесу становлення понять та дослідження особливостей функціонування художнього тексту.

• Храпко Павло Юрійович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"