Особливу клінічну проблему серед усіх порушень мозкового кровообігу становить геморагічний інсульт (ГІ). Незважаючи на тривалість вивчення, фундаментальність досліджень, присвячених проблемі мозкового інсульту, багато які аспекти патогенезу, клініки, перебігу потребують уточнення, що на сьогоднішній день робить доцільним дослідження ГІ у різних вікових групах. Мета роботи - підвищення ефективності діагностики ГІ, зокрема субарахноїдального крововиливу (САК), на підставі більш поглибленого вивчення клінічного перебігу. Обстежено 226 пацієнтів з ГІ, з яких 30 випадків САК (133 (ГІ) з них 27 (САК) - увійшло в основну групу, де завершення хвороби носило позитивний результат, та 93 (ГІ) з них 3 (САК) випадки - з фатальним завершенням хвороби. Методика обстеження включала динамічний аналіз клінічного неврологічного, загальносоматичного, офтальмологічного, отоневрологічного дослідження. Усім (15 - 55,56 %) пацієнтам основної групи із наявними в них АА, як причини САК, за показами проведено хірургічне лікування - кліпування аневризми. Прооперовані хворі за шкалою Ханта та Хесса відповідали 1 - 2 ступеню тяжкості. Термін оперативного втручання не перевищував 3-х днів. Висновки: САК - невідкладний стан, який потребує екстреної діагностики й адекватного лікування. В перші 24 год після САК ризик повторного крововилива складає 3 - 4 %, в перший місяць - 1 - 2 % щоденно, через 3 міс щорічний ризик рецидиву складає 3 %. Єдиний спосіб запобігти повторному крововиливу - провести хірургічне кліпування аневризми або її ендоваскулярну оклюзію. У разі відсутності лікування у випадку САК із аневризми 25 % пацієнтів помирає в перші 24 год, а 40 % - в перші 3 міс.

• Кіт Ірина Валеріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"