Особливістю сучасних гірничих машин є наявність синергетично пов'язаних механічних, силових, електронних та інформаційних компонент, що вказує на мехатронність цих об'єктів. Практичні завдання конструювання, дослідження мехатронних систем, оптимізаціі їх складу в області вугільного машинобудування розглянуто недостатньо і потребують подальшого вивчення. До основних особливостей комплексів відносяться: зростання енергооснащеності за умов відносного зменшення габаритів, що визначається зниженням потужності відпрацьовуваних вугільних пластів; випадковий характер навантажень, що змінюються в широкому діапазоні в основних підсистемах машин; рухливість, нестаціонарність положення машин комплексу, просторова неоднозначність їх взаємного розташування; обмежена потужність шахтних мереж електропостачання і віддаленість струмоприймачів призводить до значних втрат обертаючих моментів привода; іскробезпечне виконання систем управління, що створює значні труднощі у забезпеченні необхідної швидкості передачі інформації; ергономічні проблеми, пов'язані з обмеженими психофізіологічними можливостями людини-оператора у разі роботи в тонких пластах, що вимагає застосування, так званих малолюдних технологій на основі інтелектуалізації машин. Визначено види зв'язків між компонентами і запропоновано на цій базі функціонально-структурну схему комплексу як мехатронної системи, і далі - розробку моделей кожної з компонент і формування моделі мехатронного агрегату в цілому. Після досліджень моделей виконується конструкторська розробка окремих компонентів і комплексу в цілому.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"