Присідання може виконуватися за гомілковостопною стратегією (ГСС), коли більше згинається гомілковостопний суглоб, ніж тазостегновий, та тазостегновою (ТСС), коли більші зміни відбуваються в тазостегновому суглобі. У п'яти здорових чоловіків вивчено зв'язок між змінами суглобних кутів та показниками електроміограми (ЕМГ) м'язів ноги у разі ГСС та ТСС присідання за умов повільної зміни кута в колінному суглобі на 40 та <$E60 symbol Р>. Встановлено, що у разі ГСС першими активувалися м'язи гомілки, випереджаючи зміни суглобних кутів та зміщення центру тиску (ЦТ) на стабілографічну платформу, тоді як активація м'язів стегна починалась одночасно зі зміною суглобних кутів, демонструючи чітку адаптацію в послідовних рухових спробах і лінійний зв'язок між статичним компонентом ЕМГ і змінами кута в гомілковостопному суглобі. У разі ТСС присідання м'язи стегна активувалися одночасно зі зміною в суглобних кутах і зміщенням ЦТ, тоді як м'язи гомілки активувались пізніше, ніж м'язи стегна, особливо передній великогомілковий м'яз, демонструючи певну адаптацію в послідовних реалізаціях. За амплітудою ЕМГ у разі ГСС переважали м'язи стегна, відтворюючи контур змін суглобних кутів, тоді як м'язи гомілки активувалися тільки за змін суглобних кутів.

• Горковенко Андрій Васильович (біологічні науки)
• Верещака Інна Вікторівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"