За показниками Харківської міжрайонної МСЕК, частота переломів, які не зрослися та потребують додаткового хірургічного лікування, складає від 12,5 до 26 %. Мета роботи - вивчити клініко-рентгенологічні та морфомеханічні особливості регенерату в пацієнтів з незрощеними діафізарними переломами, обгрунтувати вибір способу їх лікування та методик стимуляції регенерації кістки. Висвітлено досвід лікування 73 хворих з діафізарними переломами кінцівок, що не зрослися. Серед них виділено клінічні групи на підставі оцінювання деформованості регенерату. Уточнено показання до застосування закритого компресійного остеосинтезу, а також різних видів пластичних матеріалів (дрібних губчастих автотрансплантатів самостійно та в поєднанні зі збагаченою тромбоцитами плазмою, автофібриновим гелем й іншими препаратами, що містять фібрин). Для з'єднання кісткових відламків застосовано розроблені апарати зовнішньої фіксації, які функціонально навантажували кінцівку. Позитивні результати одержані в 95 % випадків.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"