Для вивчення персистенції прихованої хромосомної нестабільності (ПХН) у соматичних клітинах людини проведено добровільне цитогенетичне обстеження 15 практично здорових чоловіків, які заперечували свідомий контакт з мутагенними чинниками, з використанням тесту "G2-bleomycin sensitivity assay" за короткотривалого (48 год) і довгострокового (100 год) культивування лімфоцитів периферичної крові. Встановлено, що фонова частота аберацій хромосом у лімфоцитах обстежених осіб відповідала рівню спонтанного соматичного хромосомного мутагенезу та достовірно не відрізнялася за обох строків культивування клітин. За короткотривалої інкубації лімфоцитів із блеоміцином підвищилася середньогрупова частота хромосомних аберацій зі значними міжіндивідуальними коливаннями, які не залежали від фонових цитогенетичних показників. У довгострокових культурах у всіх обстежених осіб вірогідно зменшилася частота хромосомних аберацій відносно показників першого мітозу, завдяки чому знизився не тільки цитогенетичний ефект по групі в середньому, але й середньогруповий додаток до фонового рівня аберацій хромосом, що свідчить про поступову елімінацію аберантних клітин у послідовних мітозах. Інтенсивність елімінації хромосомних порушень істотно варіювала у різних осіб і не залежала як від величин фонового цитогенетичного ефекту в інтактних культурах, так і від індивідуальних рівнів хромосомних аберацій, індукованих блеоміцином за короткотривалого культивування. Одержані результати підтвердили значення генетично зумовлених міжіндивідуальних особливостей щодо індукції та персистенції ПХН у соматичних клітинах людини.

• Дибський Сергій Сергійович (біологічні науки)
• Дибська Олена Борисівна (біологічні науки)
• Швайко Людмила Іванівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"