Досліджено питання правового регулювання торгівельного судноплавства в Чорноморсько-азовському регіоні. Проаналізовано нормативно-правові акти, що регулювали проблеми суднобудування, підготовки фахових службовців, управляння та організації роботи портів, каботажне судноплавство, міжнародні договори, володіння та експлуатації суден, безпеку судноплавства, організацію лоцманської справи, діяльність маяків, метеорологічної служби, портову нормотворчість, взаємодію портових управлінь із установами залізної дороги, питання соціального захисту портових робітників та службовців торгового флоту, діяльність комплексу торгівельного судноплавства під час Першої Світової війни. Встановлено, що довгий час проблемам розвитку та діяльності торгівельного судноплавства не приділялося належної уваги, а застосовані підходи та прийняті нормативно-правові акти не завжди моги бути використані на практиці. До 1830 р. зберігався становий підхід у праві володіння суднами. Найваживіші порти регіону практично все XIX ст. управлялися градоначальниками. Положення від 7 травня 1891 р. та від 12 червня 1901 р. змінили порядок управління портами, при цьому майже всі питання, повязані з торгівельним судноплаством, перейшли у ведення міністерства фінансів, а з 1905 р. - у міністерство торгівлі. Діяльність маяків з 1830 р. контролювало морське міністерство, а лоцманські громади мали подвійне підпорядкування - морському міністерству та цивільній владі на місцях.

• Змерзлий Борис Володимирович (історичні науки)
• Змерзлий Борис Володимирович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"