Комплексно досліджено інститут причетності до злочину в кримінальному праві України. На основі методології сучасної теорії кримінального права досліджено визначення причетності до злочину, види причетних до злочину діянь, кримінально-правову характеристику кожного із запропонованих видів. Визначено критерії розмежування причетності до злочину та співучасті у злочині. Досліджено генезис нормативного закріплення причетності до злочину, зарубіжний досвід регулювання причетності до злочину та міжнародні стандарти криміналізації діянь, які містять ознаки причетності до злочину. Запропоновано диференційований підхід до застосування заходів кримінально-правового впливу за такі діяння: причетність до злочину невеликої тяжкості не становить суспільної небезпеки; причетність до злочину середньої тяжкості являє собою кримінальний проступок; злочином визначається причетність до тяжких та особливо тяжких злочинів (окрім недонесення про тяжкий чи особливо тяжкий злочин, яке становить кримінальний проступок). Запропоновано закріпити інститут причетності до злочину та доповнити Загальну частину КК України новим Розділом VІ-І "Причетність до злочину", в якому передбачити норми щодо підстав кримінальної відповідальності за причетність, через визначення родового поняття та видів причетності, та норми щодо підстави звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення причетного протиправного діяння, кола осіб, які не можуть бути притягнутими до відповідальності за причетність до злочину. Доповнено статтю 68 КК України новими частинами щодо розміру покарання за причетність до злочину в залежності від тяжкості основного (попереднього) злочину.

• Абакіна-Пілявська Людмила Миколаївна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"