Вперше виконано систематичне дослідження дезактивованих і зістарених впродовж різного часу кислотних форм цеолітів типу фожазиту, морденіту та пентасилу. На морденітовому дезактивованому зразку вперше спостережено коливальну динаміку коксу. На основі розподілу продуктів алкілування ізобутану бутенами запропоновано механізми їх утворення. Висловлено припущення, що окрім прямого контакту сировинних бутенів з активними центрами каталізатора алкілування причинами дезактивації останнього може бути утворення олефінів у процесі реакції через виникаючу розбалансованість кислотності Бренстеда та Льюїса в активному центрі внаслідок постійного руху катіонів рідкісноземельних елементів як носіїв льюїсової кислотності, а також нарощування молекулярної маси карбокатіонів С{\dn\fs8 8}{\up\fs8 +}, утворених внаслідок протонування молекул ізобутану, до прекурсорів коксу. Вперше встановлено, що коливальна динаміка коксових відкладень має місце у певному діапазоні ступенів закоксованості (мінімум - максимум). Вперше постульовано екстремальний характер залежності фундаментальних фізико-хімічних властивостей речовини від її дисперсності в широкому розмірному діапазоні, починаючи від найменших кластерів і закінчуючи масивним станом. При цьому найвищим хімічним потенціалом характеризується речовина у вигляді повністю сформованих кристалів мінімальних розмірів або ж у вигляді найкрупніших кластерів. Відтак коливальна поведінка коксу на дезактивованих каталізаторах спричинена різницею його хімічних потенціалів на зовнішній поверхні цеолітних кристалів у вигляді то суцільного шару, то малих кластерів, і це забезпечує реалізацію коливальності в широкому температурному діапазоні.

• Коновалов Сергій Вікторович (медичні науки)
• Коновалов Сергій Вікторович (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"