Визначено характер змін імунного і цитокінового статусу у хворих залежно від тяжкості поширеного перитоніту (ПП) Вивчено окремі показники цитокінового профілю, оцінено їх інформативність в оцінці тяжкості перебігу, прогнозу розвитку ускладнень і результату захворювання. Розроблено клініко-лабораторний діагностичний комплекс, який буде сприяти найбільш ранньому і об'єктивному виявленню характеру імунологічних порушень і ендогенної інтоксикації у разі ПП. З'ясовано взаємозв'язок між показниками цитокінового профілю й основними маркерами ендогенної інтоксикації та продуктами ліпопероксидації. Досліджено ефективність ендолімфатичної озонотерапії з локорегіональною - перитонеально-ентеральною санацією з медичним озоном і оцінено їх імунокоригувальний, антиоксидантний та детоксуючий вплив. Встановлено оптимальні індивідуальні дози і режим диференційованої місцевої й системної цитокіно- і озонотерапії, охарактеризовано їх взаємовплив на стан імунітету та цитокінову регуляцію, інтенсивність метаболічних процесів, показники ендотоксикограми та перебігу ПП. Доведено доцільність застосування кріоконсервованої кордової крові для усунення дисбалансу в цитокіновому профілі й оцінено її ефективність. Проаналізовано ефективність способу профілактики неспроможності кишкового анастомозу на тлі розповсюдженого перитоніту. Приділено увагу основним факторам ризику розвитку післяопераційних ускладнень у хворих із ПП. Створено програму з метою ранньої діагностики цих ускладнень і своєчасної оптимізації індивідуальної хірургічної тактики на ранніх етапах післяопераційного періоду. Наведено принципи післяопераційного ведення хворих і показано роль спрямованої цитокінотерапії в покращенні результатів релапаротомій.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"