Розглянуто теоретичні засади та практичні аспекти інституціоналізації лобіювання в державному управлінні України. Систематизовано класифікацію підходів до визначення поняття лобіювання, зокрема запропоновано на підставі змістовного критерію виділити загальний, процесуальний, діяльнісний та інституціональний підходи до визначення поняття лобіювання. Узагальнено досвід зарубіжних країн щодо інституціоналізації лобіювання, зокрема встановлено, що в більшості країн перетворення лобіювання з неформального на формальний інститут відбувалося шляхом його спеціальної законодавчої регламентації. За результатами експертного опитування виявлено проблеми розвитку інституту лобіювання в Україні, до яких насамперед слід віднести відсутність відповідної нормативно-правової бази, негативне ставлення більшості населення до лобіювання, нерівні можливості для лобіювання своїх інтересів різними соціальними групами. Розроблено концептуальну схему інституціоналізації лобіювання в Україні, відповідно до якої для лобіювання різних групових інтересів створюються такі організаційні структури, як консультативно-дорадчі органи при органах влади та ради лобістів, що функціонують під контролем громадськості.

• Сумська Вікторія Володимирівна (державне управління)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"