Досліджено проблеми легітимації основного закону з самоорганізаційних механізмів світу права як особливої форми реальності. Зазначено, що зміст поняття "легітимність" є похідним не лише від суб'єктивного "волевиявлення законодавця" чи "народного схвалення", він має також бути об'єктивно виправданим як динамікою природно-суспільних основ людського буття, так і конкретно-історичними умовами розвитку ціннісних мірил самої "ідеї права". Досліджено ключові тенденції становлення й розвитку уявлень про легітимність політико-правових інститутів, критично проаналізовано найбільш поширені сучасні підходи до тлумачення її змісту й критеріїв з метою удосконалення їх концептуалізацій у напрямку підвищення ступеня практичної дієвості останніх. В результаті багаторівневого структурно-функціонального аналізу правової реальності як відкритого системного утворення, виявлення тенденцій розвитку конституціоналізму в контексті еволюції правового упорядкування суспільства сформульовано методологічні засади соціодинамічного підходу до оцінки легітимності конституційних норм. На основі зазначеного підходу досліджено поточний стан та потенційні перспективи вирішення кардинальних проблем легітимності конституційної реформи в Україні, визначено базові орієнтири вдосконалення вітчизняного конституційного законодавства та розглянуто шляхи його узгодження із спрямуваннями розвитку міжнародних політико-правових інститутів.

• Невідомий Василь Іванович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"