Досліджено особливий період в модерній історії України, в ході якого були реалізовані перші в XX ст. українські державотворчі проекти: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Соціалістична Радянська Республіка. Розкрито соціальні, політичні та культурні аспекти революційного часу. Узагальнено великий історіографічний доробок сучасних українських істориків, які займалися вивченням Української революції. Показано, що революційні здобутки в Україні були настільки вагомими, що їх не могли не визнати фактичні переможці - більшовики. Створення Української соціалістичної радянської республіки, а згодом Радянського Союзу було вимушеною поступкою переможців переможеним. Яким би квазідержавним утворенням не бачилась сьогодні УСРР, але за тих умов це був значний крок вперед у порівнянні з бездержавним статусом України в дореволюційний час. Українська революція 1917 - 1921 рр. вивела на авансцену історії нову політичну еліту України, виявила потенційні можливості мобілізації української нації, мала потужний вплив на процес національної самоідентифікації та свідомості, а разом с тим продемонструвала і слабкі сторони, спричинені деформованістю соціальної структури, нечисельністю еліти, зародковим станом націотворчого процесу.

• Бойко Олександр Дмитрович (політичні науки)
• Бойко Олена Дмитрівна (1951–) (історичні науки)
• Верстюк Владислав Федорович (1949–) (історичні науки)
• Головченко Володимир Іванович (технічні науки)
• Єфіменко Геннадій Григорійович (1971–) (історичні науки)
• Кульчицький Станіслав Владиславович (1937–) (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"