Структуру електроліту навколо ізольованого циліндричного полііона - циліндричного подвійного шару - досліджено за допомогою методу функціонала густини та модифікованої теорії Пуассона - Больцмана. Полііон моделюється як нескінченно довгий, жорсткий і непроникний заряджений циліндр, тоді як електроліт складається з жорстких іонів, які рухаються у неперервному діелектричному середовищі. Результати для зеті-потенціалу, розподілу полііон-іон і середнього електростатичного потенціалу одержано для широкого діапазону фізичних умов, включаючи три різні діаметри: 2, 3 і <$E 4~cdot~10 sup -10> м. У випадку двовалентних контраіонів, зета-потенціали демонструють максимум або мінімум відносно густини поверхневого заряду полііона. Профілі розподілів полііон-іон і середнього електростатичного потенціалу демонструють суттєві зміни як функції концентрації електроліту, валентності іонів електроліту та іонних розмірів. Обидва теоретичні підходи в загальному є узгодженими між собою й обидва передбачають явище зарядової інверсії, яке відсутнє в межах звичайної теорії Пуассона - Больцмана. Більше того, обидві теорії добре відтворюють окремі результати Монте-Карло (для іонних розподілів), які є відомими з літератури.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"