Розглянуто питання єдності та розмежування фундаментального та прикладного пізнання шляхом співставлення науковості знань з їх фундаментальним та прикладним характером. Представлено результати досліджень на основі аналізу загальноприйнятих традиційних уявлень науковців, відповідно до яких виявлено не критерії демаркації, а ознаки певного їх відокремлення. Показано, що ознака інтенціональності, тобто спрямованості досліджень відповідно до інтересів ученого, яка застосовується у вітчизняних і закордонних джерелах, не утворює розмежування: різні вчені можуть визначати неоднакові спрямованості для одного й того ж самого дослідження. Виявлено онтологічно неоднакові регіони наукового пізнання, яким відповідають різні образи науки та ознаки науковості. Визначено особливості співвідношення науковості з фундаментальним і прикладним знанням. З'ясовано, що сутність фундаментальних досліджень співпадає з ядром наукового пізнання. Визначено два підвиди прикладного пізнання, що мають різні онтології: один з них за ознаками науковості виступає у єдності з фундаментальним пізнанням, визначаючи знання та форму досліджень, що виступає як невід'ємна складова наукового пізнання, а інший будується в основному над соціальною реальністю і є більш наближеним до суспільних практик. Зазначено, що межа між цими двома підвидами прикладного знання не є чіткою.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Порев Сергій Миколайович (1952–) (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"