Комплексно досліджено фальклористичну спадщину І. Франка. Проаналізовано два магістральні напрями уснословеснознавчих пошуків ученого: методологію та генологію. Крізь призму формування оригінальної методологічної стратегії, спрямованої на об'єктивний стереометричний огляд явища, розглянуто Франкову рецепцію міфологічної, антропологічної, міграційної, порівняльно-історичної, культурно-історичної та філологічної фольклористичних шкіл. Закцентовано увагу на новаторських і перспективних методологічних знахідках дослідника, які активно використовують у сучасній науці про усну словесність. Вивчено різноформатні студій І. Франка, окреслено його ефективну програму розгорнутого аналітичного оцінювання кожної типологічної одиниці фольклору, що передбачала обов'язковий розгляд генези, змістово-тематичної наповненості, функціонального потенціалу, художньо-виражального багатства тощо. Через поглиблене висвітлення Франкових поглядів на колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, весільні пісні, билини, історичні пісні, думи, балади, коломийки, казки, легенди, оповідання, перекази, анекдоти та загадки презентовано генологічну концепцію ученого.

• Пилипчук Святослав Михайлович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"