Обнрунтувати необхідність виділення специфіки філософського предмета дослідження в теоретичній проблематиці нації в контексті суперечних глобалістичних процесів. Розширено класичну традицію тлумачення націоналізму, яка дозволяє проаналізувати суперечності формування філософії нації не лише як наслідок суспільно-політичних процесів, а й як філософський дискурс становлення некласичної парадигми соціальної філософії. Зауважено про необхідність з методологічної точки зору, по-перше, об’єднати теоретичну доцільність суспільно-емпіричних форм вияву нації: держави, ідеології, суспільних рухів, історії, релігії, економіки в загальний комплекс практичних і теоретичних проблем; по-друге, трансформувати парадигму філософування, оскільки філософія ХІХ – ХХ століть окрім кризи класичної традиції містить елементи формування некласичного філософування. Констатовано, що існування когнітивної умови виокремлення фундаментально-філософських суперечностей націоналізму в окремий предмет дослідження соціальної філософії має суспільну, гносеологічну перспективу.

Обоснована необходимость выделения специфики философского предмета исследования в теоретической проблематике нации через призму противоречащих глобалистических процессов. Рассмотрена классическая традиция толкования национализма, которая дает возможность проанализировать противоречия формирования философии нации не только как следствие общественно-политических процессов, но и как философский дискурс становления неклассической парадигмы социальной философии. Отмечена необходимость с методологической точки зрения, во-первых, объединить теоретическую целесообразность общественно-эмпирических форм проявления нации: государства, идеологии, общественных движений, истории, религии, экономики в общий комплекс практических и теоретических проблем; во-вторых, трансформировать парадигму философствования, поскольку философия XIX – XX вв. кроме кризиса классической традиции включает элементы формирования неклассического философствования. Констатировано, что существование когнитивных условий выделения фундаментально-философских противоречий национализма в отдельный предмет исследования социальной философии имеет общественную, гносеологическую перспективу.

The author makes an attempt to justify need for specific philosophical Subject of research in theoretical problems of the nation through the prism of conflicting globalist processes.

• Ігнатьєв Володимир Сергійович (технічні науки)
• Ігнатьєв Віталій Аркадійович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"