Експериментально досліджено чотири способи одержання котунів з рудно-флюсових композицій з підвищеним вмістом твердого палива, що базуються на поєднанні процесів згрудкування вихідних сировинних матеріалів і їх спікання за температури 1593 - 1598 К: тверде паливо змішувалося з вихідними шихтовими матеріалами безпосередньо перед їх згрудкуванням; паливо накочувалось на поверхню гранул крупністю 10 - 15 мм, і лише потім котуни підлягали випаленню; варіантні частинки твердого палива (50 %) змішувались із сировинними шихтовими матеріалами перед їх згрудкуванням, а решта накочувалась на поверхню гранул з подальшою імітацією реального процесу змішування котунів із твердим паливом у барабанному змішувачі; тверде паливо в кількості 40 % змішувалось із сировинними шихтовими матеріалами перед їх згрудкуванням, 40 % твердого палива наносилось на поверхню сирих гранул з імітацією процесу барабанного згрудкування, а 20 % залишкового палива наносилось на гранули перед завантаженням їх у піч. Міцність на стиснення випалених офлюсованих котунів, що містять підвищену кількість твердого порохнявого палива, змінюється в межах 1,9 - 2,45 кН/котун і не характеризується високими показниками, хоча і перевищує вимоги Держстандарту на 0,5 - 0,95 кН/котун. Визначено вміст монооксиду заліза (FeO) і заліза металевого (Feмет) в офлюсованих котунах після їх випалення і встановлено, що FeO змінюється в межах 21,5 - 27,2 %, Feмет - 11,2 - 18,9 %. Максимальний ріст цих показників спостерігається у випалених котунах, виготовлених за четвертим варіантом. Підвищення вмісту FeO і особливо Feмет у компактному випаленому шихтовому матеріалі свідчить, що застосування такої технології сприяє росту ступенів дисоціації гематиту і металізації в кінцевому продукті та підвищенню його металургійних властивостей.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"