Розширено наукові уявлення щодо регенераторних можливостей променевого нерва в порівнянні з серединним нервом, яке показало не кількісне, а лише якісно краще відновлення нервово-м'язового апарату (переважно його функціонального стану). На основі клінічних досліджень підтверджено факт можливої іннервації довгої голівки триголового м'яза плеча за рахунок гілок пахового нерва. Визначено, що найбільш частим ушкодженням променевого нерва є його ураження в середній третині плеча, при цьому у 85 % випадків воно пов'язане з переломами плечової кістки та заходами щодо лікування цих переломів. Запропоновано адаптовану до даного виду патології шкалу оцінки функціонального стану кінцівки - модифіковану шкалу оцінки втрати рухової функції променевого нерва. Доведено неефективність використання методу прямої невротизації у разі ушкоджень променевого нерва. Виявлено, що довготривала електростимуляція за допомогою імплантованих систем є методом вибору в лікуванні застарілих і неефективно відновлюваних ушкоджень променевого нерва. Основним критерієм для постановки такої системи є наявність мінімальної електрофізіологічної активності м'язів. Показано, що частота спонтанного відновлення функції нерва за результатами відновлення функції нервово-м'язового апарату після закритого ушкодження променевого нерва складає більше 80 %. Визначено чинники ризику, які погіршують або унеможливлюють спонтанну регенерацію при закритих ушкодженнях променевого нерва.

• Кучерук Олександр Євгенійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"