Показано, що золь-гель метод синтезу силікатів лужноземельних металів (ЛЗМ) і твердих розчинів на їхній основі дозволяє в порівнянні з методом твердофазних реакцій скоротити тривалість температурної обробки, уникнути використання плавнів та одержувати матеріали, середній розмір часток яких не перевищує 1,5 мкм. Встановлено фактори, що визначають суттєво більш довгохвильове положення максимуму смуги люмінесценції іонів Eu²⁺ в SrLi₂SiO₄ (λ_max = 578 нм) у порівнянні з іншими сполуками ЛЗМ (λ_max = 360 - 480 нм). Показано, що поліморфне перетворення хлоросилікату кальцію Ca₃SiO₄Cl₂ (LT → HT) супроводжується як суттєвими змінами в симетрії груп [SiO₄]^4-, так і в будові поліедрів кальцію, що є основними будівельними одиницями обох модифікацій. Встановлено, що стійкість іонів Eu²⁺ у MLi₂SiO₄ (M = Ca,Sr,Ba) є низькою, й для їхньої стабілізації в цих сполуках є необхідним використання в процесі синтезу відновлювального агенту. Показано можливість прогнозування стійкості іонів Eu²⁺ у ряді близьких за хімічним складом сполук в рамках моделі, що базується на методі валентних зусиль зв'язку.

• Лєвшов Станіслав Мурманович (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"