З позицій системного аналізу та узагальнення результатів багаторічних досліджень розроблено наукові основи формування агроекосистем на радіоактивно забруднених територіях, визначено основні підходи до оптимізації застосування протирадіаційних заходів, їх пріоритетності та значущості з урахуванням особливостей віддаленого періоду розвитку радіологічної ситуації. Обгрунтовано тезу, що найважливішими критичними чинниками, які зумовлюють інтенсивність міграції ¹³⁷Cs у первинній ланці трофічного ланцюга, є комплекс показників потенційної родючості грунту, а хімічна меліорація радіоактивно забруднених грунтів та оптимізація калійного живлення рослин залишаються одними з основних протирадіаційних заходів. При цьому умови ефективного застосування калійних добрив грунтуються на зменшенні нормованого за калієм рівня забруднення грунту ¹³⁷Cs. Проаналізовано еколого-радіологічні аспекти формування сівозмін, які враховують здатність сільськогосподарських культур акумулювати радіонукліди в урожаї. Доведено пріоритетність виробництва сільськогосподарської продукції, яка не використовується безпосередньо на харчові потреби. Набули подальшого розвитку підходи до вдосконалення системи моніторингу та контролю вмісту радіонуклідів у сільськогосподарській продукції у віддалений період після Чорнобильської катастрофи.

• Дутов Олександр Іванович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"