Наведено результати досліджень щодо можливості підвищення стійкості рослин до фітопатогенних організмів шляхом індукції процесів РНК-інтерференції з використанням полікомпонентних регуляторів росту природного походження і методів генетичної інженерії, а також з'ясовано генетичні та епігенетичні механізми покращання цих ознак у рослин. За допомогою молекулярно-біологічних методів встановлено, що прискорювальна проростання насіння квасолі дія регуляторів росту Івіну та Радостиму опосередковується шляхом активації ними біосинтезу мРНК, рРНК і білків. Методом Дот-блоттингу виявлено суттєву різницю у ступеня гомології (до 22 %) між популяціями мРНК з клітин зародкової осі насіння квасолі, необробленого та обробленого регуляторами Емістимом та Аверкомом. Розкрито вплив регуляторів росту Емістиму С, Радостиму, Агростимуліну, Зеастимуліну, Біолану на підвищення біосинтезу білків у клітинах 5-ти денних проростків рослин квасолі, гороху, сої, ячменю, пшениці, кукурудзи, а також у безклітинній системі з проростків пшениці на матрицях полі(А)⁺РНК з клітин цих проростків. Розкрито вплив регулятору Емістиму С на підвищення фотосинтетичної активності клітин листків рослин сої, гороху, пшениці та кукурудзи у різні періоди доби та на посилення різниць у ступеня гомології (до 13 %) між популяціями мРНК контрольних та дослідних рослин. Встановлено стимулювальну дію регуляторів росту Івіну, Емістиму, Біолану та Чаркору на підвищення приросту біомаси (від 10,0 - до 54 разів) та загального вмісту поліфруктанів (від 7,0 - до 35 разів на одиницю загальної маси коренів) у культурах "бородатих коренів" цикорію. Проаналізовано підвищення стійкості ряду сільськогосподарських культур до шкідників та патогенних організмів під час обробки насіння та обприскування посівів рослин регуляторами росту: Регоплантом (до 98 %), Стімпо (до 89 %) та Радостимом (до 74 %), які сприяли збереженню врожаю більш ніж на 80 % відносно контролю. За допомогою Дот-блоттингу мРНК з si/miPHK та вивченням сайленсингової активності si/miPHK в безклітинній системі білкового синтезу вперше показано, що стійкість рослин цукрового буряка до нематод Н. schachtii та М. incognita досягається шляхом стимуляції регуляторами синтезу у клітинах рослин антинематодних si/miPHK. Встановлено значні різниці (до 6 - 23 %) у ступеня гомології між мРНК контрольних та si/miPHK дослідних рослин пшениці, огірків, картоплі, інфікованих патогенним мікроміцетом F. oxysporum і паразитичними нематодами М. incognita та D. destructor і оброблених регулятором росту Аверкомом та його похідними.

• Циганкова Вікторія Анатоліївна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"