Досліджено стан перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантної системи, ферментативної захисної системи пародонту, імунного статусу за експериментального запалення тканин пародонту. Патогенетично обгрунтовано застосування мелатоніну у разі гінгівіту та пародонтиту. Встановлено, що в патогенезі експериментального гінгівіту та пародонтиту значну роль відіграє порушення прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, що виявляється активацією процесів перекисного окиснення ліпідів і зменшенням активності ферментів антиоксидантного захисту як у сироватці крові, так і в гомогенаті тканин пародонту. Показано, що розвиток запальних захворювань пародонту відбувається на тлі змін клітинної та гуморальної ланок загального імунного статусу і супроводжується цитокіновим дисбалансом: підвищенням рівня прозапальних цитокінів ФНП-α та γ-ІФН та зниженням продукції протизапального ІЛ-4. Застосування екзогенного мелатоніну за умов експериментального запалення тканин пародонту сприяє нормалізації: прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу; кислотно-лужного стану та мобілізації захисних механізмів тканин пародонту, які проявляються підвищенням антиглюкуронідазної та пероксидазної активності; імунного статусу організму, порушеного цитокінового балансу. За даними гістологічних, морфометричних, біохімічних і клінічних досліджень з'ясовано, що застосування мелатоніну позитивно впливає на перебіг експериментального запалення тканин пародонту.

• Лабунець Аліна Іванівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"