Надано характеристику особливостей патогенезу ранніх стадій діабетичної нефропатії у хворих на цукровий діабет (ЦД) I типу з метою удосконалення ранньої діагностики та оптимізації методів лікування. У таких хворих рівень трансформуючого фактора росту - β1 в сироватці крові починає підвищуватись на доклінічних стадіях діабетичної нефропатії (ДН) (до появи МАУ) та зростає в міру прогресування ступеня цього ускладнення. Результати проведеного дослідження дозволяють розглядати цей профібротичний цитокін як маркер доклінічної діагностики ДН. Концентрація ІЛ-6 сироватки крові хворих зростає в міру прогресування ДН, в групі хворих з хронічною нирковою недостатністю (ХНН) цей показник максимально високий. Рівень ІЛ-6 сироватки крові залежить від тривалості ЦД. Концентрація ТНФ-α має тенденцію до підвищення в групі хворих на ЦД I типу без ДН. Гомоцистеїн сироватки крові підвищений лише в групі хворих з ХНН. Ці зміни можуть бути наслідком зниженої швидкості клубочкої фільтрації та погіршують прогноз цієї категорії хворих. Ці дані не дозволяють розглядати гомоцистеїн як маркер ранніх стадій ДН. Обгрунтовано доцільність призначення комбінованої нефропротекторної терапії (препарати групи і-АПФ та глікозаміногліканів) з метою підвищення ефективності лікування та запобігання прогресуванню цього тяжкого ускладнення.

• Цимбал Тетяна Сергіївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"