Вивчено особливості магнітної мікроструктури приповерхневих шарів епітаксійних плівок залізо-ітрієвого гранату (ЗІГ) та її зміни після імплантації іонами P⁺ (E=65 кеВ) і O⁺ (E=90 кеВ) з наступним відпалом. Основний акцент зроблено на встановлення взаємозв'язку між магнітною мікроструктурою та параметрами радіаційно-розупорядкованої кристалічної структури приповерхневих шарів епітаксійних плівок ЗІГ. За імплантації плівок ЗІГ іонами P⁺ з дозами, під час яких зберігається пружно-деформований стан приповерхневого шару, спостерігається зростання ефективних магнітних полів H_еф на ядрах Fe⁵⁷ з одночасним збільшенням ізомерних зсувів δ, тоді як за опромінення іонами O⁺, навпаки, зафіксовано зменшення H_еф та зменшення δ. Встановлені відмінності пояснюються деформаційно індукованими змінами ступеня ковалентності зв'язку Fe - O та віддалі обмінної взаємодії. Виявлено, що концентрація дефектів, генерованих за релаксації електронної підсистеми кристалу за опромінення O, не перевищує 1% від концентрації дефектів, створених за ядерного гальмування. Зазначено, що за імплантації O аморфний шар зароджується на поверхні плівки ЗІГ, для випадку імплантації іонами P⁺ аморфізація структури розпочинається в області максимуму пружних енергетичних втрат з подальшим поширенням зі зростанням дози опромінення до поверхні та вглиб плівки. У плівках ЗІГ, імплантованих P⁺, домінують напруги стиску, яке пояснюється локалізацією іонів P⁺ за відпалу в аніонних вакансіях з посиленням ковалентної та послабленням іонної складових хімічного зв'язку Fe - O. Встановлено присутність в епітаксійних ферит-гранатових плівках іонів Fe²⁺, зумовлену заміщенням частини іонів Fe³⁺ на Pb⁴⁺ на фінальній стадії рідкофазної епітаксії.

• Григорук Олександр Олегович (фізико-математичні науки)
• Григорук Олександр Олександрович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"