Теоретично узагальнено науковий доробок у галузі гуманітарного знання про розуміння соціально-значущих якостей особистості і основних механізмів їх формування, а також про можливості формування альтруїзму, милосердя, особистісної гідності, ініціативності й відповідальності в доброчинній та груповій діяльності. Вироблено основні методологічні положення для обґрунтування соціально-педагогічного дослідження заявленої проблеми, актуалізованої загальним соціокультурним становищем в Україні, зокрема поширенням у суспільстві індивідуалізму, егоїстичних настроїв і девіацій, беззмістовного проведення дітьми і молоддю дозвілля, фактами ризикованої поведінки у складі малих груп, а отже, і потребою залучення дітей та молоді до соціально-ціннісної діяльності. Методологічний аспект соціально-педагогічного підходу в дослідженні соціально-значущих якостей особистості розкрито в системі соціальних групових відносин. Доброчинну діяльність розглянуто як вид умотивованої соціально схвальної діяльності і як засіб формування соціально-значущих якостей особистості. Запропоновано методологічні положення, на яких базується концептуальний підхід соціально-педагогічного дослідження проблеми формування соціально-значущих якостей підростаючої особистості.

Осуществлено теоретическое обобщение научных исследований в сфере гуманитарного знания относительно понимания социально значимых качеств личности и основных механизмов их формирования, а также возможностей формирования в процессе благотворительной деятельности альтруизма, милосердия, достоинства, инициативности и ответственности. Выведены основные методологические положения для осуществления и обоснования социально-педагогического исследования заявленной проблемы, актуализированного современной социокультурной ситуацией в Украине, в частности, распространением в обществе индивидуализма и эгоистических настроений, бессодержательного проведения детьми и молодежью свободного времени, фактами рискованного поведения в составе малых групп, а значит, и потребностью вовлечения детей в социально-ценностную деятельность. Методологический аспект социально-педагогического подхода раскрыт в исследовании социально-значимых качеств личности в системе социальных отношений. Благотворительность рассмотрена как мотивированная групповая социально-ценностная деятельность и как средство формирования социально значимых качеств личности в системах различных отношений. Предложены методологические положения, которые составляют основу концептуального подхода социально-педагогического исследования проблемы формирования социально- значимых качеств подрастающей личности.

The article attempts to summarize the theoretical scientific research in the field of human knowledge regarding the understanding of socially important personality’s traits and the basic mechanisms of their formation, as well as opportunities in the process of formation of virtue and virtuous activity such as altruism, compassion, dignity, initiative and responsibility; revelation the basic methodological guidelines for implementation and validation of socio-pedagogical study stated problem, the updated state of the contemporary socio-cultural situation in Ukraine and the need for the involvement of children in the social-evaluative activities. Virtuous activity is viewed within two perspectives: as the motivated group socially-valued activity and as means of forming socially significant qualities of the person in the systems of different relationships such as to ourselves, to the others, to the environment.

• Алєксєєнко Тетяна Федорівна (1957–) (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"